Хронічний стрес може непомітно виснажувати організм, порушувати сон, погіршувати концентрацію та навіть спричиняти фізичний дискомфорт. Українська кардіологиня Олександра Телегузова пояснила, як лише дві хвилини повільного дихання допомагають зменшити напруження та чому звичайного відпочинку іноді недостатньо.
Українці щодня стикаються з психологічним напруженням через війну, невизначеність і постійні тривоги. Водночас додатковими джерелами стресу стають робоче перевантаження, сімейні конфлікти, нескінченні повідомлення та нестача повноцінного відпочинку.
За словами лікарки-кардіологині, медичної консультантки швейцарської компанії Heartbeat Mobile Labs Олександри Телегузової, сама по собі стресова реакція не є небезпечною. Вона допомагає організму мобілізувати сили, підвищує пильність, прискорює серцебиття та забезпечує енергією для подолання складних ситуацій.
Проблеми починаються тоді, коли напруження стає постійним, а часу на відновлення бракує. Організм продовжує реагувати на подразники навіть за відсутності безпосередньої загрози.
Серед поширених ознак накопиченого стресу — порушення сну, головний біль, м’язове напруження, дратівливість і зміни апетиту. Також людині може бути складно зосередитися на роботі або спокійно спілкуватися з близькими.
Іноді напруження проявляється через непомітні звички. Наприклад, людина постійно стискає щелепи, відчуває скутість у плечах або не може зосередитися навіть на звичайному робочому листуванні.
Щоб зрозуміти, які саме обставини провокують стрес, кардіологиня радить протягом трьох робочих днів вести короткі нотатки. Потрібно записувати ситуації, після яких виникає напруження, та реакцію організму на них.
Такий підхід допомагає помітити повторювані причини виснаження. Ними можуть бути надмірна кількість робочих зустрічей, постійні переривання важливих справ або невизначеність із завданнями.
Коли з’являються перші ознаки напруження, фахівчиня рекомендує зробити двохвилинну паузу для повільного дихання. Для цього потрібно зручно сісти, поставити стопи на підлогу та розслабити плечі.
Один із можливих варіантів — вдихати протягом чотирьох секунд, а видихати протягом шести. Такий ритм можна підтримувати приблизно дві хвилини, якщо він не спричиняє дискомфорту.
Допомогти може й коротка зміна обстановки. Наприклад, варто відійти від комп’ютера, підійти до вікна або вийти на невелику прогулянку.
Ще один спосіб зменшити перевантаження — відмовитися від спроб одночасно розв’язати всі проблеми. Натомість слід визначити одне завдання, яке справді потребує уваги зараз, і виконати посильну дію.
Однак кардіологиня наголошує, що навіть ефективні способи самозаспокоєння не усувають причин хронічного стресу. Якщо людина постійно працює понад власні можливості, коротких перерв може бути недостатньо.
Особливо виснажують нечіткі вимоги керівництва, непередбачуваний графік, відсутність підтримки та неможливість впливати на робочі рішення. За таких обставин варто обговорювати пріоритетність завдань і реалістичні терміни їх виконання.
Якщо численні зустрічі заважають виконувати основну роботу, можна запропонувати виділити окремі години для зосередженої діяльності. Також корисно встановлювати межі робочого спілкування та не відповідати на нетермінові повідомлення під час сімейної вечері чи перед сном, якщо це дозволяють обов’язки.
Фахівчиня звертає увагу й на різницю між звичайною втомою та професійним вигорянням. Виснаження після складного тижня ще не означає вигоряння, однак постійна втома, відсторонення від роботи та відчуття власної неефективності можуть бути його ознаками.
Якщо такий стан триває довго, заважає повсякденному життю або негативно впливає на стосунки, варто звернутися по професійну допомогу.
Окремо лікарка попереджає, що не всі фізичні симптоми можна пояснювати стресом. Прискорене серцебиття, сильна втома, задишка та дискомфорт у грудях можуть свідчити й про інші проблеми зі здоров’ям.
Новий або інтенсивний біль у грудях, особливо якщо він супроводжується задишкою чи непритомністю, потребує невідкладної медичної допомоги.
Для регулярного відновлення Телегузова рекомендує повноцінні перерви, прогулянки, достатній сон, спілкування з близькими та час без робочих повідомлень. Водночас вона наголошує, що керування стресом передбачає не лише відпочинок, а й зміну обставин, які постійно спричиняють виснаження.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
