Нобелівську премію з фізіології та медицини присудили Карлу Дейссероту, Петеру Гегеманну та Георгу Нагелю. Вчених відзначили за відкриття, пов’язані з керованими світлом іонними каналами та розвитком оптогенетики.
Петер Гегеманн і Георг Нагель відкрили каналородопсин — білок, який має унікальну здатність реагувати на світло. Дослідники встановили, що після введення цього білка в різні клітини вони також ставали світлочутливими.
Карл Дейссерот використав цю властивість у роботі з нервовими клітинами. Він ввів ген каналородопсину в нейрони пацюка та зміг викликати нервовий сигнал за допомогою синього світла.
Згодом цей підхід вдалося застосувати і в мозку живих мишей. Це дозволило керувати активністю окремих нервових клітин світловими імпульсами.
Метод отримав назву оптогенетика. Він дав ученим можливість точніше досліджувати роботу нервової системи та вплив конкретних нейронів на поведінку й функції організму.
Нобелівська премія з фізіології або медицини є однією з нагород, заснованих за заповітом Альфреда Нобеля. Першу таку премію вручили у 1901 році.
За період із 1901 до 2026 року премію з фізіології або медицини присуджували 117 разів. Її лауреатами стали 235 науковців — 221 чоловік і 14 жінок.
Минулого року нагороду отримали Фред Ремсдел, Мері Бранков та Шимон Сакагучі за відкриття у сфері периферійної імунної толерантності. Їхні дослідження мають потенціал для створення нових підходів до лікування аутоімунних захворювань і раку.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
