В Україні змінили правила стягнення житла за борги, зокрема за комунальні послуги: тепер заборгованість має перевищувати 430 тисяч гривень. Новий поріг діє з 23 жовтня, однак навіть перевищення цієї суми не означає автоматичної втрати квартири чи будинку.
Українців, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги, торкнулися зміни в законодавстві щодо примусового стягнення нерухомості. Держава суттєво підвищила мінімальну суму боргу, за якої за визначених законом умов може постати питання про звернення стягнення на житло.
Раніше відповідний поріг становив приблизно 170 тисяч гривень. Після набрання чинності новими правилами він зріс до понад 430 тисяч гривень.
Зміни передбачені законом №4833-IX, який почав діяти 23 жовтня 2026 року. Нові положення поширюються також на заборгованість за житлово-комунальні послуги.
У Міністерстві юстиції пояснили, що поріг переглянули з урахуванням воєнних обставин, змін валютного курсу та фінансового становища українців.
Підвищення суми означає, що відносно невеликі борги більше не можуть бути підставою для звернення стягнення на житло за цим критерієм. Водночас сама заборгованість нікуди не зникає, а обов’язок оплачувати отримані послуги зберігається.
Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко наголосив, що навіть борг понад 430 тисяч гривень не призводить до автоматичного вилучення нерухомості.
Для звернення стягнення на квартиру або будинок необхідні передбачені законодавством підстави. Крім того, відповідні дії мають відбуватися за встановленою законом процедурою.
У Мін’юсті також пояснили, скільки часу може знадобитися для накопичення настільки великої заборгованості за комунальні послуги.
Наприклад, якщо щомісячна плата за опалення, воду, електроенергію та інші послуги становить 6 тисяч гривень, то за рік несплати накопичиться 72 тисячі гривень основного боргу.
За такого рівня нарахувань для перевищення порогу в 430 тисяч гривень знадобиться приблизно шість років без жодної оплати.
Водночас це лише орієнтовний приклад. Фактична сума боргу залежить від розміру щомісячних нарахувань, здійснених платежів та стану конкретного особового рахунку.
Підвищення порогу посилює захист власників житла від примусового стягнення нерухомості через порівняно невеликі борги. Однак воно не звільняє громадян від відповідальності за несплату комунальних послуг.
Наявність заборгованості й надалі може стати підставою для судового розгляду. Якщо борг підлягає примусовому стягненню, закон дозволяє застосовувати передбачені процедури стягнення коштів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
