Робота супутникового зв’язку Starlink для України може знову опинитися під загрозою після виборів до Конгресу США 3 листопада. Американський політичний оглядач Юрій Рашкін припустив, що зміна політичного балансу у Вашингтоні вплине на становище Ілона Маска, його державні контракти та подальшу доступність критично важливого зв’язку для українських військових.
Відновлення роботи Starlink для України не означає, що питання стабільності супутникового зв’язку остаточно вирішене. На думку Юрія Рашкіна, найближчим випробуванням стануть американські вибори 3 листопада, після яких можуть змінитися відносини між президентом Дональдом Трампом, Ілоном Маском та Конгресом.
Політичний оглядач звернув увагу на залежність бізнесу Маска від американських державних замовлень. Компанії мільярдера мають значні контракти з урядом США, тому зміни у Вашингтоні можуть безпосередньо впливати на його економічні інтереси.
Рашкін вважає, що нині Маск залежить від Трампа більше, ніж американський президент від власника SpaceX. Попри фінансові можливості та політичний вплив підприємця, його компанії залишаються вразливими до перегляду державних контрактів.
«У хлопчика хороші контракти з державою. Але контракти можна забрати, і хлопчик Ілон Маск повинен це розуміти», — заявив оглядач.
За словами Рашкіна, Маск вклав понад 400 мільйонів доларів у виборчі кампанії, намагаючись забезпечити сприятливі політичні умови для свого бізнесу. Оглядач припускає, що підтримка Трампа стала одним зі способів захисту довгострокових інтересів підприємця.
Однак така стратегія може зіткнутися з труднощами після виборів до Конгресу. Якщо політичні позиції президента зміняться, американські законодавці можуть активніше перевіряти діяльність компаній Маска та умови їхньої співпраці з державою.
Рашкін стверджує, що критично налаштовані до впливу мільярдера політики є серед представників обох основних партій США. На його думку, демократи й республіканці можуть використовувати парламентські механізми для перевірки державних замовлень і можливих конфліктів інтересів.
Водночас можливі перевірки контрактів не означають автоматичного припинення роботи Starlink. Оглядач розглядає їх як один із чинників політичної невизначеності, здатної впливати на рішення керівництва SpaceX.
Окрему увагу Рашкін приділив конфлікту між Ілоном Маском і міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Польський дипломат публічно відповів підприємцю після його звинувачень на адресу України щодо корупції та використання американських коштів.
Сікорський нагадав, що супутниковий зв’язок, яким користується Україна, фінансується зокрема європейськими партнерами. Йдеться про оплачувані послуги, а не про безкоштовне надання всієї необхідної інфраструктури.
Рашкін підтримав позицію польського міністра та закликав європейські держави відкрито реагувати на рішення Вашингтона, з якими вони не погоджуються. На його думку, відсутність публічної реакції американське керівництво може сприймати як згоду.
«Польщі потрібно робити заяви, показувати, що вона незадоволена тим, що відбувається. Інакше Трамп вважає, що тебе, мабуть, усе влаштовує», — пояснив оглядач.
Найважливішою датою для подальшого розвитку ситуації Рашкін назвав 4 листопада — наступний день після американських виборів. Саме тоді, за його припущенням, можна буде краще оцінити ризики для роботи Starlink.
«Starlink відновився, але до виборів залишилося зовсім небагато. Тому подивимося, чи буде Starlink 4 листопада. Це перше», — зазначив він.
Водночас оглядач визнає, що залежність України від супутникових технологій SpaceX неможливо швидко усунути. Для створення повноцінних альтернатив потрібні значні інвестиції, технологічні можливості та час.
Складність ситуації полягає також у становищі SpaceX на світовому ринку космічних запусків. Навіть компанії, які розробляють конкуруючі системи супутникового зв’язку, можуть використовувати ракети Маска для виведення власних апаратів на орбіту.
Європейські країни вже розглядають створення незалежної інфраструктури, яка могла б забезпечувати Україну необхідним зв’язком без критичної залежності від одного приватного постачальника. Подібні проєкти планує розвивати й Канада.
Проте реалізація таких ініціатив потребує часу, а вибори у США відбудуться вже 3 листопада. За оцінкою Рашкіна, ця різниця в термінах створює період невизначеності, яким може спробувати скористатися Росія.
«Канада зараз щось збирається робити. Вони профінансували, але почнуть щось робити лише ближче до кінця року. А ми говоримо про 3 листопада», — наголосив він.
Оглядач припускає, що Кремль може розглядати найближчий період як тимчасове вікно можливостей, поки альтернативні супутникові системи не готові забезпечити потреби України. Водночас європейські партнери продовжують обговорювати незалежні технологічні рішення, а українська оборона наразі значною мірою спирається на наявну інфраструктуру супутникового зв’язку.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover